Традиційно офіційний сезон фідерних змагань відкриває Чемпіонат області з фідеру в селі Четвертинівка. Цього разу команд було не дуже багато, але особливо приємно, що до участі долучилася нова команда. Враховуючи, що фідеристів не так уже й багато, це дуже хороший знак для розвитку цього напрямку.
На берег ми прибули ще в п’ятницю о 7:30 ранку. І були не єдині: вже до 10:00 приїхала майже половина команд. Усі хотіли потренуватися, перевірити активність риби та підібрати правильну тактику. Риба на цій водоймі є, але вона досить примхлива. Для Четвертинівки звична ситуація, коли на тренуванні добре ловиться плотва, підлящик та інша риба, а під час змагань, особливо в першому турі, клювання може бути значно складнішим.
За жеребкуванням мені випало тренуватися в зоні А, а моєму напарнику, Чернову Віктору, — у зоні В. Основним завданням тренування було зрозуміти, на що саме риба реагує краще, на якій дистанції тримається активніше та як правильно подавати живий компонент.
На тренуванні, як і під час самих змагань, я вирішив працювати на двох дистанціях: 21 метр і 55+ метрів. Спочатку перевірив дальню дистанцію, змінив кілька типорозмірів повідців і різні насадки. Після рясного докорму дальньої точки, у надії на підлящика, перейшов на ближню дистанцію.
На ближній дистанції риба відгукнулася майже одразу — буквально з перших годівниць. Плотва клювала дуже активно, але недовго. Ближче до 12:00 активна роздача закінчилася.
Далі почалися справжні пошуки: доводилося вмовляти рибу то на ближній, то на дальній дистанції. У напарника в зоні В ситуація була ще складнішою — риба дуже нервово поводилася на кормі. Тренування ми завершили близько 14:00, зібрали частину речей і пішли купатися, адже сонце пекло нещадно.
Ближче до вечора ми з напарником обговорили ситуацію, що склалася, і знайшли кілька цікавих закономірностей у поведінці риби на кормі. Також помітили декілька моментів, які в нас обох давали однаково позитивний результат.
Ранок першого туру розпочався з приготування сніданку, поки напарник займався замішуванням прикормки. За жеребкуванням мені дістався сектор А-5, а напарник пішов у зону В.
Ми вирішили працювати за схемою, яку напрацювали під час тренування, але з урахуванням отриманого досвіду. У мене дистанції залишилися приблизно такими ж, як і на тренуванні, а в напарника дальня точка була трохи ближчою.
Стартовий закорм — і все готово до змагального процесу. На монтажному столику нічого зайвого, усе максимально зібрано та продумано. Починаю з ближньої дистанції, адже за підсумками тренування саме вона виглядала пріоритетною. Перезакидаю у швидкому темпі, іноді пробую збільшити паузу між закиданнями. У відповідь — лише дві невпевнені покльовки.
Змінюю вудилище та переходжу на дальню дистанцію, щоб дати ближній точці трохи відпочити. Дальня дистанція майже одразу відгукується серією з кількох плотвиць, після чого знову затихає. Витративши трохи часу, знаходжу потрібну комбінацію на гачку та добираю ще кілька риб.
З часом вдалося зрозуміти, що саме потрібно плотві, і клювання вдалося хоч трохи стабілізувати, хоча провали все одно були. Періодично перевіряв ближню дистанцію, але риби на ній так і не побачив.
Тур пролетів дуже швидко й майже непомітно. О 14:00 пролунав сигнал “Фініш”. За підсумками першого туру ми з напарником обидва посіли треті місця у своїх зонах.
Після зважування багато учасників сховалися в тіні, адже перебування на сонці вже загрожувало тепловим ударом. Вечір, як завжди, пройшов тепло, весело й затишно — у колі людей, близьких за духом і захопленням. Частину вечора ми присвятили в’язанню повідців та обговоренню тактики на другий день.
Зазвичай у другому турі риби буває більше, і клює вона краще. Але не цього разу.
Щоб не заглиблюватися в зайві подробиці, зупинюся на ключових моментах:
Завдяки наполегливій роботі мені вдалося “наколупати” 646 грамів і посісти 5 місце в зоні. Напарник краще розібрався з рибою та виграв свою зону, принісши команді важливу одиничку.
За підсумками змагань наша команда посіла друге місце в командному заліку, а мій напарник виборов друге місце в особистому заліку.
У турі ми використовували повністю саморобну прикормку.
Щодо ароматики — тут правди ви не знайдете.
Гачки використовували Owner Sode, Owner Sode Light та Gamakatsu у різних серіях.
Велика подяка рідному магазину «Перекат» за надану спонсорську допомогу на змаганнях та професійну організацію змаганнь Костянтину!
Дякуємо всім учасникам за боротьбу, гарну атмосферу та справжній спортивний дух. Такі змагання — це не лише результат у протоколі, а й досвід, спілкування, розвиток фідерної ловлі та натхнення рухатися далі.
Усім дякую за увагу!
