Рід Ялець (Leuciscus) родини коропових охоплює добре всім відомого головня, менш відомого в наших краях язя, зовсім невідомі нам пару видів із басейну Амуру і власне яльця. І хоча ялець широко представлений у різних місцях околиць Вінниці, для багатьох рибалок він досі риба невідома.
Як не сплутати з верховодкою. Зовнішність яльця непримітна: брусковате тіло з сіро-зеленою спинкою, сірі плавчики з жовтим відливом. Довжина тіла до 30 см, вага до 200 г.
Необізнані рибалки часто плутають його з верховодкою, даючи ґрунт для байок про верховодок вагою сто й більше грамів. Відрізнити ж дуже просто: якщо відкинути «головневу» щільну статуру яльця, то анальний плавець у нього вдвічі коротший, ніж у верховодки, у якої він довгий, як у ляща.
Поведінка теж головнева. Для свого існування, що зумовлено умовами нересту, ялець обирає місця з сильною, як правило, течією: тільки на такій навесні може розвиватись його ікра. Там же він і живе взимку й улітку, нікуди особливо не переміщаючись.
За типом живлення це, як і головень, всеїдна рибка, основу раціону якої складають літаючі комахи й ті, що впали у воду, їхні водні личинки, рачки-бокоплави, ікра та молодь риб.
Ялець любить поклювати мікроджигові приманки, частіше вхолосту, доводячи спінінгіста до білого жару своїми злодійкуватими щипками. Іноді сідає на мінівоблери на кам'янистих перекатах, нечасто трапляється на «маньячку» при ловлі дрібного головника чи жерешка.
Снасть. Справжня ж ловля яльця ведеться на поплавцевий мах, метрів до п'яти завдовжки: великих глибин ялець не любить, стремнина біля берега — його рідний дім. Поплавець вантажопідйомністю до трьох грамів, рознесена огрузка і гачок до шостого номера за метричною класифікацією — ось і все оснащення.
Прикормка. Особливими вишуканостями не вирізняється. Головне не забути покласти побільше глини, адже ловимо на неабиякій течії, і додати трохи тваринної складової — скажімо, опариша-пінки.
Прикормка малими дозами постійно підкидається в місце вудіння, хоча утримати зграйку яльців можна просто підкидаючи глину з піском на основний струмінь.
Як і головень, ялець тямущий, довго на одне й те саме не ведеться: зграйка швидко розкушує всі підступи. Заміна наживки на гачку може ввести її на деякий час в оману.
Наживки. Тільки тваринного походження. Добре зарекомендував себе мотиль ранньої весни, коли в яльців жор після зими, далі дрібний, а з середини літа великий опариш. Восени можна спробувати некрупного червоного черв'яка-підлистника.
Поклівка яльця рішуча, поплавець із ходу йде «на втоп», підсікати треба не зволікаючи.
Тоннами яльця наловити навряд чи вдасться: обережність прокидається в ньому після вилову трьох-п'яти рибок. Ще стільки ж можна спіймати, підкинувши прикормки й змінивши наживку, а далі з тією ж прикормкою вудити в тому ж місці плітку й верховодку — повновагі яльці будуть приємним приловом.