Вусатий річковий велетень не часто тішить рибалку-спінінгіста своєю характерною ударною поклівкою. Через те, що поклівки сома на спінінг за сезон відкритої води можна перелічити на пальцях однієї руки, про сома складено купу небилиць, які не мають нічого спільного з реальним станом справ.
Щоб не наводити тут і не розвінчувати всі домисли, варто усвідомити: усе таємне в природі і в рибалці зокрема може стати явним, а відповідь, як правило, лежить на самій поверхні.
Чому поклівок мало. Перша причина: сом не якийсь зграйний окунець. Прогодувати й виростити такого гіганта може лише обширна ділянка річки, на якій він хазяїн. Сом сам по собі риба хоч і не рідкісна, але й не «натикана» на кожному квадратному метрі дна.
Друга причина вагоміша. Як і належить вальяжному гігантові, сом більшу частину життя не ганяє за здобиччю, а повільно чекає її біля своєї величезної пащі або неквапливо збирає з дна, обстежуючи його в межах свого кормового наділу.
Коли він ганяє. Є, однак, два періоди на рік, коли сом, забувши про свою поважність, ганяє за всім живим як угорілий. Нас цікавить саме перший — період відгодовування після зими і особливо після нересту, який у наших краях припадає на травень-червень. Другий, період накопичення жирку перед зимівлею у вересні, виражений не так яскраво.
Багато хто, напевно, бачив хвацькі розвороти матерого сома просто на поверхні води. Робить він це не просто так, а в гонитві за дрібною рибою. Що це саме так, свідчать упіймання сома на обертові блешні в товщі води, надто в приповерхневому шарі, і на джигові приманки при їх приводненні після закиду, практично на сплеск. Щоправда, це справа некрупних сомиків вагою до трьох кілограмів: сом за п'ятірку хоч і хапає приманку в товщі води, але ловить її в придонному шарі.
Нюх. З органів чуття в сома, як у жодної іншої нашої риби, розвинений нюх, який ще більше загострюється в теплій прогрітій воді. Ось це і є вхідні постулати для успішної ловлі сома на спінінг на початку літа.
Де і коли. Попросту кажучи, шукати сома в цей час треба на його кормовому полі. Як правило, це неглибока прогріта ділянка річкової затоки, де юрмиться риб'яча дрібнота. Час найвищої харчової активності — друга половина дня на початку літа. Дуже бажано знати, чи помічали «хазяїна річки» на цій ділянці за його виходами до поверхні.
Приманка. Далі ще простіше: сама приманка значення не має, сом атакує все, що потрапляє в поле зору, аж до мікроджига. Я й сам ловлював сомів на мікру, як і багато спортсменів на змаганнях. Сом покрупніше дуже поважає важкенькі коливальні блешні, що йдуть біля дна. Проводка для силікону — проста східцева, для блешень — переривчастий рух у придонному шарі. Не варто забувати й про атрактант, навіть якщо приманка виготовлена з дуже їстівного силікону.
З маленьких хитрощів слід відзначити, що клювання сома різко активізується перед грозою в ясні спекотні дні, коли про грозу ще нічого не віщує.
Цілеспрямовано полювати за сомом, звісно, можна, і принада такої рибалки в тому, що прилов з окунів, судаків і щук часто сильно перевищує шуканий об'єкт. Частіше буває навпаки: націлився на окуня й щуку-трав'янку, а тут маєш, сам сом завітав. За це ми й цінуємо рибалку — за те, що вона, як і життя, приємна несподіванками.