Мабуть, жодна з наших хижих риб не викликає стільки суперечливих висловлювань і діаметрально протилежних думок, як жерех. Воно й зрозуміло: причиною такого різнобою є сама жерехова сутність.
Почнімо з того, що жерех — єдина з наших риб, яка належить до родини коропових і веде виключно хижий спосіб життя: на приманки рослинного походження, як-от головень, він ніколи не трапляється. За способом життя жерех навіть чимось нагадує непосидючого окуня — принаймні дрібні жерешки часом доволі впевнено ловляться з-під криги на наживлену мотилем мормишку, а то й просто на безмотилку.
До всього в жереха краще, ніж у будь-якої іншої риби родини коропових, розвинені органи чуття, особливо поверхневий зір. Усе це робить його невловимим винищувачем риб'ячої дрібноти, який сам, до речі, зовсім не часто стає трофеєм спінінгіста.
Чому не можна кидати на бій. Часто, спостерігаючи активний бій жереха, який б'є дедалі ближче до рибалки, той підкидає в бік бою все, що, на його думку, може зацікавити хижака. Дзуськи: жерех на це не звертає жодної уваги і впевнено лупить далі зграйку верховодок.
Підкидати приманку на бій одиночному жереху — а масових «котлів» він у наших краях не утворює — велика помилка. Під час бою голодний жерех упевнено концентрує увагу на якійсь одній конкретній рибці й атакує тільки її. Усе інше, що відбувається поруч — інші рибки зі зграйки, рибалка на березі, приманка, що проходить повз, — лише прикрі перешкоди на шляху вивіреної атаки.
Як діяти. Тут якраз треба працювати за всіма правилами полювання. Спершу вистежити свій об'єкт: визначити ту частину акваторії — затоку, плесо, — куди із завидною постійністю день у день виходить на полювання жерех або два-три річкові хижаки. Далі засікається час першого удару, що сповіщає про початок жерехової потіхи.
Шанси спіймати жереха є саме в цьому місці і, що дуже важливо, ще до початку активного полювання, поки він не сконцентрував свою харчову увагу на конкретній рибці й шукає об'єкт у водній товщі. Хай же таким об'єктом буде приманка, закинута вмілою рукою в потрібному місці й у потрібний час.
Приманка. Яка саме приверне увагу жереха в цей момент — питання друге. Ведучи статистику протягом багатьох років, чіткої відповіді на нього немає. Можна виділити хіба два класи, на які поклівки траплялись трохи частіше.
По-перше, обертові блешні, особливо AR-S від Smith, на які молоді жерешки охоче кидаються на річковому струмені, і «маньячки» — блешні-саморобки талановитого київського майстра, які добре ловлять некрупного жереха по урізу водної рослинності вздовж берегів водосховищ.
Жерех вагою за пів кіла надвечір часто заходить на околицю заростей латаття, куди на ніч забивається дрібнота білої риби, і, чого доброго, може хапнути вертушку на кшталт Mepps Aglia №2.
Узагалі ж, строго кажучи, жерех перед першою атакою на живу рибку може атакувати будь-яку першу-ліпшу приманку, що потрапила в поле зору. Цим пояснюються часті вилови жерехів на джиговий силікон усіх мастей на початку спінінгових змагань.
Що ж до спеціалізованих «жерехових приманок» — коливалки «Кастмастер», воблерів-кренків і всіляких пількерів, — то вони теж ловлять жереха, щоправда, не краще й не гірше за той самий силікон.
Під стать стрімкості водного мисливця має бути й проводка: жерех має з ходу звернути на неї увагу. Тому швидка проводка в товщі води з усілякими підтвічуваннями реально підвищує шанси на гідний трофей.