Окунь на донку з гумовим амортизатором

1198
Окунь на донку з гумовим амортизатором

Як влаштована донка з гумовим амортизатором, гадаю, пояснювати особливо не треба. Снасть ця здобула вдячність головним чином у любителів посидіти на карася в невеликих тихих ставках і затоках водосховищ, бо за наявності бодай якоїсь течії гумовий амортизатор робить снасть некерованою.

Але не тільки карасем славляться наші ставки: є в них, і в чималій кількості, й інша риба. Фідеристи окуньків недолюблюють — мовляв, є риба й цікавіша, — проте ловити окуня, а за певних умов і матерого горбача, цілком реально й на донну снасть.

Місце вирішує все. Оскільки ловимо у ставку, особливих нерівностей рельєфу під водою немає. Є тільки місця скупчення дрібної рибки верховодки, а з нею молоді красноперки й плітки.

Рибки ці тримаються в певній частині ставка — що вони там знайшли, з'ясовувати не будемо. Головне, що їх там день у день знаходять зграї жируючих окунів, і що ближче до осіннього похолодання, то частіше й активніше.

Засікти такі місця просто: головне ввечері подивитись на поверхню й переконатись, що окуні переслідують малька з характерним плямканням.

Алгоритм. Приблизно за годину до початку бою — улітку це годин четверта пополудні — завозимо або запливаємо з основним вантажем донки і регулюємо положення вставки з гачками так, щоб вона якраз «накривала» акваторію полювання окуня.

Потім частою малявочницею, нікуди не поспішаючи, ловимо живця біля самого берега. Це молодь білі; бички й карасики йдуть назад у воду, для нашого виду ловлі вони не у фаворі.

З першими сплесками, що сповіщають про вихід окуня на полювання, наживлюємо всі наші п'ять гачків мальком під спинний плавець і запускаємо на гумці до місця бою. Перші поклівки, як правило, не забарюються.

Три анімації. Виудивши активних окунів, беремось до ловлі окуня взагалі. Для цього зображаємо подобу проводки «зграї» малька.

Беремо волосінь донки в руку, повільно тягнемо й відпускаємо на гумці назад — рибки на гачках наче снують туди-сюди. Знову беремо волосінь і з нею в руках ідемо вздовж берега п'ять-шість кроків у той чи інший бік — це вже подоба повільної втечі малька від зграї окунів.

І, нарешті, найправдоподібніша анімація — підйом волосіні вгору, наскільки це можливо: адже окунь, як правило, атакує знизу, а малько рятується втечею на поверхні.

Коли малька мало. Ситуація: у вас усього п'яток плітвичок з мізинець. Не садіть їх на гачки всіх одразу, а два-три гачки обмотайте шматочками фольги, насадіть на цівку білі кембрики, підв'яжіть різнокольорові, краще білі, вовняні нитки.

Окуня підтягнуть до місця мальки на гачках, а схопити він може й штучну приманку поруч — але тільки за умови, що обманка перебуває в русі.

Коли бою немає взагалі. Тут слід застосувати відомий прийом — ловлю «на зміні». Замість малька на гачки можна наживити бокоплава, що копошиться поруч у воді, а ще краще червоного черв'яка, а зовсім добре — і тих, і тих.

«Проводка» у разі зниження активності сповільнена, з притиском снасті до дна й проволочкою по ньому, а після таких прийомів — довга зупинка.

Як бачимо, усе просто й природно. А вже якщо окунь категорично застрайкував, ніщо не заважає перемкнутись у тому ж місці, на ту ж снасть, але з іншими насадками, на ловлю карасика і ставкової плітки.

© 2026 Всі права захищені
Розробка сайту: