Розмаїттям спінінгових приманок на прилавках давно вже нікого не здивуєш. Упевнено лідирує силікон — і за формою, і за розмірами, і особливо за кольоровою гамою. Йому не поступаються воблери, трохи менше коливалки, а зовсім уже непримітними по кутках тиснуться обертові блешні.
Чому так. Такий розклад криється в людському суб'єктивізмі. Людям, які живуть у світі умовностей і стереотипів, чомусь здається, що приманка обов'язково має бути схожою саме зорово на реальний харчовий об'єкт хижака.
Насправді хижак навіть не уявляє, як має виглядати його жертва, а зору при пошуку здобичі відводиться другорядна роль. Основа основ — орган бічної лінії, а з ним ледь вловимі коливання. Отут хижак точно «знає», коливання якої частоти й амплітуди видає хвостик пораненої рибки. Уловивши їх, «бортовий комп'ютер» видає сигнал «атака» — і щука чи окунь стрімголов кидаються на вертушку, яка зовні не має схожості з жодним підводним мешканцем.
Вертушка у своєму роді — винахід геніальний: у ньому відкинуто всі непотрібні умовності й зведено в ранг абсолюту те, що напевне діє на хижий інстинкт.
Перше: уся товща за одну проводку. Жодна інша приманка не обловлює за одну проводку весь горизонт, від поверхні до самого дна. Вертушку можна дуже повільно вести біля самого дна з дотиками, а можна тут-таки, різко піднявши вершинку, викликати її на саму поверхню й повести далі з «вусами», що розходяться від пелюстки.
Цим і пояснюється її універсальність. Авторові цих рядків неодноразово вдавалось на вертушку, крім щуки, судака й окуня, виудити й сома, і красноперку, не кажучи вже про карася та ляща.
Друге: долов після силікону. Коли на силіконові джиги починаються порожні поклівки, рибі треба основно натиснути саме на хижацький рефлекс — а це дуже добре може зробити лише вертушка. Силікон, навіть їстівний, хижий інстинкт підігріває доволі слабко і радше слугує предметом дослідження через природну цікавість.
Третє: витягти рибу з відстані. Поняття «вихід» хижака недарма вважається одним з основних у тактиці. Знаючи точку й час, улов забезпечений. Однак усі точки не розкриєш, а відомі можуть бути вже сто разів обловлені колегами по захопленню.
Отут і приходить на допомогу вертушка. Як найактивніша з усіх приманок, вона здатна «тягти» рибу з великих відстаней, особливо в літню спеку на мілководді, — а притягнувши одиночного насторожено хижака, змусити схопити обманку.
Помічено, що холості поклівки на вертушку дуже рідкісні, та й то частіше тоді, коли після зупинки вона планує в товщі води.
Будь-яка проводка. Уловистості сприяє й те, що вертушки ловлять на всіх типах проводок: і на рівномірній, що для всіх інших приманок частіше мінус, ніж плюс, і на stop and go, твічі та звичайній східці.
Варто одразу обмовитись: так ловлять тільки якісні вертушки високого розбору, найчастіше виготовлені вручну народними умільцями або доопрацьовані самим рибалкою магазинні зразки. Є, щоправда, і винятки: усіма цими проводками в мене ловили блешні іспанського сімейного підприємства Lukris — Lukris Mini і Mapso Ason, — навіть при веденні на знос по неабиякій течії або upstream.
Переліченим позитивні якості обертових блешень не обмежуються — просто ми, скоріш за все, не повністю розкриваємо їхні таланти.