Сподіваюсь, нікому не треба наводити тут переклад із латини назви цієї популярної нині приманки. Larva дослівно — це просто личинка, а яка саме, не уточнюється. Якось так повелось в усіх виробників рибальського силікону, що ларва у штучному виконанні — це імітація личинки бабки, очевидно, виходячи з того, що ця комаха доволі часто потрапляє на обідній стіл до зголоднілого здебільшого окуня.
Імітація ця, однак, лише зовнішня, часом нічого спільного не має в анімації зі своїм природним прообразом. Коротше кажучи, ларва — це ларва лише для рибалки, а для риби — хтозна що, піди розберись. Риба ж не сприймає свою здобич як щось цілком визначене. Хижий інстинкт підказує щуці чи окуню, що той або інший об'єкт за такими-то ознаками з великою часткою ймовірності може бути найсмачнішою здобиччю: ти його вкуси, а там розберемось.
На принципі «а там розберемось» побудована концепція їстівного силікону. Однак, щоб розбиратись потім, спершу треба впевнено атакувати, і ось тут криється основна фішка тієї чи іншої приманки. У ларви їх аж дві.
Ребристе тільце. Такий профіль за невеликих зовнішніх обрисів дає бурю хаотичних завихрень, які зриваються під час руху приманки з усіх пласких ребер і бентежать свідомість хижака.
Форма тіла у вигляді плаского хвоста бобра. Щось природа знала, наділивши цього водоплавного таким «веслом». Можливо, за невеликого опору води такий хвостик має підвищену маневреність і допомагає зберігати стійкість у воді, злегка похитуючись у горизонтальній площині. Цікаво, чи не так? Лишилось тільки дізнатись, чи цікаво все це для хижої риби — судака зокрема, який нині виявляє неабияку активність.
Як тестували. З усіх творінь у стилі ларва вибір для тестування впав на приманку «Ларва» від «Перекату» з тієї простої причини, що й ціна невисока, і якість виконання щодо гнучкості та пружності в поєднанні з рухливістю приманки — на висоті.
Приманку змонтували на чебурашці вагою 3 г із гачком №8. Пробивали нею судакові точки на глибинах до чотирьох метрів у річці з вираженою течією. Проводка проста, східцями, без жодних підіграшів вершинкою, атрактанти не використовували.
Виявилось, що приманка серйозно зацікавила клокатого. Шкода тільки, що для тестування вибрали розмір два дюйми, і судаки — судачки, вірніше сказати, — були під стать приманці, явно дрібнуваті, не більші за триста грамів. Ловились зате впевнено, на кожній точці, і посперечатись в уловистості з «Ларвою» міг хіба що «Джава Стік» від того ж «Перекату», який швидко вийшов з ладу через покусаність клокатими, тож дуель між цими двома приманками так і лишилась незавершеною.
У підсумку за п'ять годин неквапливого облову точок, де передбачалась наявність судака, було спіймано більше десятка риб, тут-таки й випущених назад у річку з огляду на їхню малість.
Цікаво, що якість і кількість поклівок не знизились після того, як один із клокатих моторних відтяв чверть ребристого черевця приманки і вона стала не личинкою, а половиною личинки бабки, так би мовити, 1/2 ларви. Це каже про те, що уловистій приманці й відсутність зовнішньої схожості з об'єктом відтворення добре ловити не завадить. Та й колір не завада: добре клювало на всі запропоновані кольори.