Розмір мормишки, товщина волосіні й матеріал кивка — ось три наріжні питання, які можуть обговорюватись на будь-якій рибальській тусовці, просто на кризі чи за столиком кафе, мало не годинами. У суперечці народжується істина, знає кожен. Тільки чи є предмет для суперечки, чи це все просто переливання з пустого в порожнє?
Не хочеться вірити, але, схоже, що саме так воно і є. У випадку з мормишками й волосінями можна лише констатувати факт, що десь, колись, за якихось строго визначених умов не просто, а найкраще ловила така-то комбінація мормишка — волосінь. З кивками це не так, надто якщо мати на увазі матеріал для їх виготовлення.
Сімдесяті: метал. Кивок із металевої пласкої годинникової пружини — вершина технічного прогресу в зимовій ловлі. Але металевий кивок ріже волосінь і добряче обмерзає навіть за нульової температури, що призводить до збою гри мормишки й заплутування снасті. Однак найвагомішим недоліком була складність сточування їхнього полотна на конус для подальшого переналаштування на рибалці залежно від зміни умов ловлі.
Кінець вісімдесятих: кабаняча щетина. З кінця вісімдесятих і аж до початку двотисячних перше місце впевнено тримав кивок із кабанячої щетини. Усім хороший: не обмерзає, довжина робочої частини легко змінюється, а отже, спрощується його налаштування під вагу мормишки.
Однак, маючи в перерізі вигляд неправильного кола чи квадрата, кабаняча щетина непередбачувано поводилась навіть за найменших поривів вітру, гойдаючись із боку в бік. Кабан не калібрує свою шевелюру за товщиною, підібрати щетинку під мормишку було доволі складно. І це не кажучи про те, що щетина могла зламатись або розшаруватись будь-якої миті — натуральна шерсть усе ж!
Лавсан. Усіх перелічених вище недоліків позбавлений кивок, пластина якого виготовлена з лавсанової плівки. Про це говорили спортсмени колишньої збірної СРСР зі спортивної мормишки, розпускаючи на кивки тонкі платівки для радіол Rigonda.
Платівок для програвачів уже давно немає, а новатор мормишкового оснащення Віталій Левченко налагодив широкий випуск кивків із лавсанової плівки на будь-який смак. Усе дуже просто. Усі кивки a la Левченко виготовлені у двох типорозмірах, назвімо їх умовно довгий і короткий. Причому конусність цих типорозмірів різна: короткий не є відрізком довгого.
Кивки поділяються за товщиною плівки, з якої виготовлені, що, своєю чергою, дає змогу підібрати кивок під вагу мормишки просто в магазині. Запам'ятавши або записавши відповідність товщина кивка — вага мормишки, наступні кивки можна купувати, не тягаючи мормишки з собою.
Що доробити. Як і вся продукція масового виробництва, кивки ці потребують певного доопрацювання. Наприклад, замінивши вузол кріплення пластини кивка до кінчика хлиста вудки з пластмасового рідного на свій силіконовий, розв'язуємо проблему зіскакування кивка з вудки під час відкидання балалайки на не вкритій снігом кризі.
Саму пластину кивка необхідно протягнути між злегка стиснутими пальцями, надавши їй форму розтягнутої літери S. Таке викривлення має два центри пружності в місцях найменшого радіуса кривини згинів і урізноманітнює гру приманки. До слова, хребти всіх наземних теплокровних, і людини зокрема, а швидкісного гепарда й поготів, мають форму цієї літери.
Те, що лавсановий кивок практично не обмерзає на морозі, не змінює своєї гнучкості під дією низьких температур, не ламається в принципі й легко налаштовується за довжиною, гадаю, пояснювати не треба. Єдиний недолік — повільне прорізання пластини волосінню у вихідному отворі, що компенсується тривалістю такої підступної дії й легкою замінністю недорогої лавсанової пластини.