Красноперка як трофей вудильника-поплавцівника не є чимось надзвичайним і подиву своїм упійманням не викликає. Річ у тім, що найчастіше красноперка невеликого розміру дістається як прилов, коли про її впіймання не йдеться, а на прикормці чекають рибу солідніше. Однак, знаючи особливості її поведінки й живлення, її можна ловити цілеспрямовано і доволі успішно.
Снасть. Передусім легке вудилище завдовжки до шести метрів — його постійно доводиться тримати в руці. Красноперка невибаглива до товщини основної волосіні й повідця, а також до його довжини. Розмір гачка має просто відповідати величині наживки: рот у красноперки більший, ніж у плітки того ж розміру, і хватальна здатність розвинена краще.
Поплавець вантажопідйомністю півтора-два грами можна огрузити однією-двома дробинками. Вибудовувати трансформований ланцюжок із грузиків різної ваги сенсу немає, бо ловля ведеться у водоймах без течії і в приповерхневому шарі.
Якщо ж красноперка раптом при погіршенні погоди «сяде» на дно, то гачок, що повільно опускається під дією однієї дробинки, напевне зверне на себе її увагу: у неї навіть рот влаштований так, щоб хапати здобич, яка плаває на поверхні або повільно опускається.
Головне — тактика. До складу прикормки й наживки красноперка не дуже вимоглива. Вона не обережна, але полохлива: якщо ви акуратно дієте вудилищем і не робите різких рухів, то поклівки відбуватимуться просто у вас на очах. Варто зробити один невірний різкий рух — і красноперка миттєво міняє горизонт і опускається ближче до дна.
У вікнах латаття. Знаходимо два близько розташовані віконця чистої води й закормлюємо їх. Оскільки красноперка в лататті стоїть близько до поверхні, прикормку, як і при ловлі верховодки, або недозволожуємо й закормлюємо розсипом, або перезволожуємо до густоти сметани, щоб давала рясну каламуть.
Закидаємо вудку по черзі то в одне, то в друге вікно, чекаючи підходу зграйки. Якщо зграйка на місці, швидко виловлюємо активну рибу, не забуваючи підкидати прикормку. Вичерпавши можливості одного вікна, вудимо в другому, не забуваючи перевіряти й те, з якого ловилось.
Без рослинності. Тут ловля набуває характеру полювання за жерехом. Удень красноперки не видно, а ближче до вечора вона починає активно годуватись, бродячи зграями по десять-двадцять хвостів біля поверхні вздовж берегової лінії.
Виглянувши зграйку, що наближається, кидаємо у воду прикормку сипучої консистенції. При підході видно, як ламаються її стрункі ряди — це риба починає збирати зважені частинки.
Робимо непомітний закид з-за спини з обов'язковим шльопанням поплавця об воду. Після приводнення плавним рухом підтягуємо його на пів метра й даємо зайняти вертикальне положення. Якщо поклівки не було в перші двадцять секунд, повторюємо все знову — і так або до поклівки, або до підходу нової зграйки.
Ловля красноперки, може, і поступається здобичливістю ловлі карася чи плітки з підлящиком, але за розмаїттям позитивних емоцій явно їх випереджає.