Блешня з обертовим пелюстком, або просто вертушка, — геніальний винахід французьких інженерів. Вони просто й дохідливо довели, що хижим рибам ніколи думати, побачивши спінінгову приманку: «А що це таке і з чим його їдять?».
Хижак або атакує приманку, якщо його інстинкт визначить, що це харчовий об'єкт чи нахабний конкурент з іншої зграї, або лишить її без найменшої уваги, якщо за своїми характеристиками вона до таких визначень не дотягує.
Величезна частота обертань вертушки з великим напруженням підпадає під коливання, що їх видає рибинка, яка тікає. Тут криється щось таке, над чим іще належить поламати голови не одному поколінню іхтіологів. Та й ефективно діє вертушка тільки в теплий, краще навіть спекотний сезон, хоча іншої пори року все те саме — і хижак, і його здобич.
Пелюсток чи сердечник. Не до кінця розкритою таємницею лишається вплив кольору пелюстка на уловистість. Хитромудрі японці взагалі кольору пелюстка не надають жодного значення, для них важливий колір вантажу-сердечника.
Що до японських риб — може, воно й так, тільки наші, що білі, що традиційні хижаки, на колір сердечника зважали мало. За результатами аматорських рибалок і відповідальних змагань зі спінінга з берега, щодо блешень Smith AR-S зв'язку кольору сердечника з клюванням встановити не вдалось. Окуні, головники й жерешки однаково чудово атакували перший номер цієї блешні незалежно від того, у який колір пофарбовано сердечник.
Справедливості заради варто зазначити, що сердечники всіх видів цих блешень пофарбовані в яскраві кольори. А от щодо вертушки Slim Flicker від Crazy Fish — поки не здер кислотну фарбу зі сріблястого під нею сердечника, поклівок окуня домогтись не вдавалось.
Перевірка на окуні. До слова, пелюстки вертушок AR-S мають тільки натуральний, частіше золотавий, металевий колір. Та й що казати, майже всі виробники видають вертушки з пелюстками металевих кольорів.
Для чистоти експерименту, щоб не судити про той чи інший колір за однією поклівкою, ловля велась під час вечірнього виходу зграйного дрібного окуня. Використовувались блешні малих ваг і блешні з вольфрамовими сердечниками для ловлі на глибинах до чотирьох метрів.
Результати виявились прогнозованими: блешні з пелюстками строкатих червоно-чорно-кислотних кольорів окунь, що на мілині, що на глибині, атакував виключно на піку активності, решту часу виходу поклівок на них не було навіть за візуальної наявності риби.
Інша річ золотаві й сріблясті тони. На них окуньки клювали, поки клювали взагалі, до повного згасання риб'ячої активності.
Який метал кращий. Далі експеримент продовжився з металевими кольорами. Сказати щось абсолютно категоричне не можна: працювали й працюють усі пелюстки кольору натурального металу — що латуні, що міді, що нікелю. З часткою певного суб'єктивізму можна сказати, що лідером серед них є колір матового тьмяного срібла, приблизно як колір місяця в повню.
Коливання дуже чітко вловлюються органом бічної лінії: блешня обертається — клюємо, ні — ну то й ні. До чого тут колір, який риба може розгледіти лише з дуже близької відстані, та й то кислотний краще за металевий, а клює на нього гірше, — не зовсім ясно. Ось вам і ще одна загадка для наступних поколінь іхтіологів.